Кропиву в народних піснях нерідко протиставляють запахущим квітам так само, як і молодості та вроді. Наприклад, в одній із веснянок оповідається, що хлопці та дівчата скачуть в рожу та калину, а старі баби й діди - у колючки й кропиву.

У вірші "Дощ" Ліни Костенко зустрічаємо несподіваний образ:
Дощ полив - і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові,
Лиш дідок, старесенький, кропив'яний,
Блискавки визбирує в траві. 

  У пісенниках різних народів знаходимо такі моменти перевтілення, коли на могилах юнаків і дівчат, які померли від нещасливого кохання, виростають лілеї, а на могилах відьом чи людей заздрісних - кропива. Здавна відома легенда про те, як на кропиву перетворилася зла сестра...