В оповіданні "Данило Гурич" українська письменниця Марко Вовчок пише: "... то калинова вітка витягнеться, і червоний кетяг ягід горить, як жар, то колюча гайова рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку".                   В Ольги Кобилянської, буковинської письменниці, є лірична новела "Рожі": "Вона була повна поетичного почуття - рожа, до котрої усміхається полудень зі своїми різнобарвними метеликами..."
 "Коло них стояла рожа біла.
   Обтулена свіжими зеленими листками, вона тонула в собі, а проте чула, що живе, ледве прочуваючи своє барвне окруження, сіяла невинністю й чистотою та пахла так чудово, що зелені листки здержали свій віддих і в нестямі пили її солодощі..."