Усна народна творчість   про МАК

Красивий мак - нічого не скажеш. А скільки про нього створено гарних загадок: про його своєрідну будову, про гарну квітку й повну маківку із дрібним зерном.
1. Стоїть півень на току в червоному ковпачку; стоїть пані в сарафані, а вітер війне - то й лист опаде.
2. Виліз хлопчик із землі, виніс гроші в голові.
3. Чернець-молодець у землю пішов, червону шапочку знайшов і наверх вийшов.
4. Маленьке чорненьке крізь землю пройшло, красну шапочку знайшло.
5. Стоїть тичка, на тичці мазничка, а в мазничці сто зеренець, хто відгадає, той буде молодець.
6. Повна діжка жита п'ятачком накрита.
7. Стоїть дуб повен круп, шапкою накритий, гвоздиком прибитий.
8. На городі тичка, на тичці капличка, а в тій каплиці нема ні вікон, ні дверей , і повно людей.
   
Не злічити й порівнянь, у яких опоетизована краса макового цвіту, що з дівочою вродою співставляється: "дівчина, як маківка", "повна, як маківка",  "цвіте, як маківка", "червоніє, як маків цвіт".
  А також фразеологізмів: "Засипала, як маком дрібненько" (заговорила так швидко), "З медом та з маком промовити" (облесливо сказати), "Сісти з маком" (у біду потрапити), "Не з маком" (важко, недобре), "Бідний, як мак начетверо", "Навчить горе з маком калачі їсти".

   Гловистий, зіркатий - пестливо називають мак. 
   Маківка, крім згадуваних значень, це і вершина чогось (маківка літа). 
   Маковиця - ще вершина бані на церкві.
   Маківка - і вид узору на вишиванках.