20. Березова  каша
       Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк. Коли закінчувався якийсь період навчання, то це було значною подією в житті учня і його батьків. Саме тому цю подію урочисто відмічали: варили великий горщик смачної каші і відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет. Звичай цей протягом історії зазнав чималих змін, породивши у сучасній мові слово "однокашник", що означає "товариш по навчанню".
     Не всім під силу буває та чи інша справа, не кожній дитині вистачає сили волі, охоти, щоб успішно вчитись, тому не тільки корисні властивості каші були потрібні, а інколи застосовували метод "фізичного виховання". Дітей карали за якусь провину березовими різками, звідси й пішов жартівливий вислів дати "березової каші".