НАРОДНИЙ  КАЛЕНДАР:  С Е Р П Е Н Ь

Серед багатьох місяців серпню належить особлива роль. І це цілком природно. Протягом року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того, як защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Усі знають, що жнива - найвідповідальніша пора в хліборобів. Як тільки починають косити зернові, люди відкладають усі господарські справи. Треба вчасно і якнайшвидше  зібрати вирощений хліб. Один жнив'яний день, як говорить прислів'я, рік годує.
   
Останній літній місяць відповідно прибрав і назву, пов'язану зі жнивами. Слово "серпень" походить від знаряддя, яким у давнину жали зернові. Воно має спільнослов'янське значення. Існують різні народні назви восьмого місяця року: шєрпєнь, сръпан, жнівень, август. заревъ, копень, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник тощо. Усі вони так чи інакше пов'язані з господарською діяльністю людини.

                                                НАРОДНІ    ПРИКМЕТИ   СЕРПНЯ

* У серпні хліборобові три роботи: косити, орати й сіяти.
* Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш, бо в серпні серпи гріють, а вода холодить.
* Хто в серпні шукає холоду - натерпиться в зимі голоду.
* Як у серпні дбаєм - так  зимою маєм.
* Як прийде спас - літо піде від нас.

* Зволожилося після обіду підсохле сіно - збереться на дощ.
* Коли хмариться, але бджоли не ховаються, - дощу не буде.
* Качки та гуси кричать, пірнають, б'ють крилами - на дощ, притихають - на грозу.
* Коли тихої погоди шумить ліс - на грозу.
* Перед зливою раки виповзають на берег і зариваються в пісок.