28. Тепер ми можемо з великою мірою вірогідності вважати, що місто Гостятин належало людині або було засноване людиною на ім'я Гостята, Путятин - від імені Путята, Козятин - від імені Козята, Рогатин - від імені Рогата.
     
У кожного з названих міст є своя легенда, часом кілька їх - красивих, поетичних. А все тому, що в народі давно вже забулися імена, які ми тут з вами "реставрували"...

 

27. Місто Ніжин (Чернігівська область) одні дослідники ототожнюють з літописцем Нежатинем (Нежатина нива), інші - з містом Уненеж (уне - "краще",  неж - скорочена форма чоловічого імені). 
    Хоч про цю давню назву збереглося багато цікавих легенд і переказів, етимологи і її виводять із скороченої форми чоловічого особового імені, у якому був корінь -нѢг-, отже, НежнѢг.

 

 
26. Місто Хотин (Чернівецька область) теж дуже давнє: існує така думка, що його заснував у I ст. н. е. цар даків Котизон (Хотизон), і що від його імені пішла назва Хотин.
   

Проте більшість дослідників вважає, що назва міста походить від чоловічого імені з основою хоть - (" велике бажання"); зменшена його форма - Хотимъ, повне ім'я цієї людини могло бути ХотимѢръ або ХотѢнъ.

 

25. Місто Снятин (Івано-Франківська область) уперше згадується у 1158 році. 
    Більшість учених вважає, що назва виникла від імені власника цих земель - воєводи Костянтина Сірославича, відомого воєначальника й боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла. У літописі ім'я воєводи подається як Кснятин, скорочено, мабуть, Кснята. 
   

 

 Гадають, що саме від цієї короткої форми імені та суфікса -ин з'явилася спочатку назва міста - Кснятин, яка пізніше скоротилася у Снятин. 

 Схожі назви: село Снітин на Полтавщині, село Снітинка на Хмельниччині.

24. Тепер подивимося на назви міст, які мають форму присвійних прикметників з суфіксом -ин: Ніжин, Хотин, Снятин, Пирятин, Рогатин, Козятин...
    Суфікс -ин тут відділити легко, а от імена - знову чудні, незнайомі, дивні.
   Місто Пирятин (Полтавська область) вперше згадується в літописі 1155 року як

місто-фортеця. Назва, на думку дослідників, походить від чоловічого імені Пирята, скороченої форми імені київського боярина Пирогоста (XI - XII ст.). 
   

Значить: Пирогост - Пирята - Пирятин (город).

 

23. А тепер повернемося до міста Миколаїв, про яке вже побіжно згадувалося. 
 Хоч неподалік від цього місця  поселення були дуже давно (уже в VI ст. н.е. на Бузькому лимані була  грецька колонія Ольвія), проте саме місто Миколаїв  з'явилося  порівняно недавно.

 

    Назва його - це пам'ять про штурм Очакова, який завершився перемогою російських військ 6 грудня 1788 року - у день православного свята - святого Миколая, якого вважали покровителем моряків.    

Проте офіційне заснування міста датують 5 серпня 1790 року - коли спустили на воду перший фрегат "Святой Николай", збудований на Миколаївській верфі. 
    Як бачимо, за формою назва міста - начебто також присвійний прикметник, але зовсім іншого - формального, а не реального - способу творення (не "Чиє місто?").

 

22. Після всього сказаного можна й місто Нестерів (Львівська область) за аналогією розкласти на Нестор + ів і, чого доброго, прийти до висновку, що це місто належало Несторові-літописцю. 
    

 

А місто (раніше - Жовква) дістало назву Нестерів у 1951 році на честь російського пілота П. М. Нестерова, який загинув біля цього міста під час першої світової війни.
 

  А зараз знову Жовква! Ще з 1991 року! Леонід Кравчук постарався, підписавши відповідну постанову  від 11.10.91 р. 

21. Від чоловічого імені й назва Васильків. 
     Воно засноване князем Володимиром Святославовичем у 988 році й назване Василево - за іменем, яке було надано князеві Володимиру після прийняття ним християнства. 
   Як свідчать дослідники, князь Володимир на цьому місці серед лісу побудував мисливський терем і назвав новобудову - таку собі своєрідну тогочасну "дачу" - Веселеє Василево. 

 

З XII ст. місто має сучасну назву - Васильків.

 

20. Так само немає вірогідного пояснення до назви старовинного міста Фастів (уперше воно згадується в 1390 році). 

   Суфікс -ів свідчить, що це мав би бути присвійний прикметник, утворений від власного імені: можливо, це місце належало комусь, чиє ім'я або прізвисько було Хвастъ. 
   

 
Існує переказ, нібито назва міста походить від слова хвости (лисячі,мабуть), яких, кажуть, багато лишилося тут після розгрому половців. 
   

 

За іншим переказом, Семен Палій, ходячи містом, розповідав, що власноручно знищив аж 700 польських загарбників - хвалився, хвастався цим. Обидва перекази - лише спроба пояснити уже існуючу назву (приписати назві історію).

19. Ще важче розкривається значення назви міста Чернігів. 

У "Повісті минулих літ" місто згадується в записах 907 року. Історики кажуть, що місто було засновано ще раніше - десь у VII ст. У XI - XII ст. Чернігів був уже центром Чернігівського князівства. 
   Вважається, що назва міста походить від чоловічого імені Черніг (ЧернѢгъ), у свою чергу, утвореного від прикметника чорний. А от кому належало це ім'я чи прізвисько - сказати неможливо, оскільки давалося це ім'я місту в дуже віддалені від нас часи. 
   

 

Легенди й перекази пов'язують назву міста то з іменем князя Чорного, який уславився в боротьбі з хозарами; князював він десь у VII ст., то з іменем гордої княгині Чорної (за іншими переказами, її звали Цорна), яка кинулася з вікна високого терема й розбилася насмерть, щоб не потрапити до рук загарбників. 
   

 

Ще гадають, ніби Чернігів звучало колись Сернігів - від слова серна, бо багато їх водилося у навколишніх лісах. Указували й на те, що неподалік від міста є Чорна гора, можливо, місто дістало назву від неї.

    Усе ж переважна більшість дослідників схиляється до думки,що назва міста походить від власного імені ЧернѢгъ, а кому воно належало - ми, мабуть, так ніколи й не дізнаємося.