Листя алоє зовсім не схоже на листя наших звичайних дерев. Воно товсте, м'ясисте, знизу випукле, а зверху ввігнуте. По краях госторо зазубрені з колючками. 


Якщо полити  листок водою, то вона скотиться кульками, а  лист залишиться сухим. Якщо ж відламати його та опустити в банку з водою, то він відразу зробиться блискучим, сріблястим: листя алоє вкрите товстим шаром воску, який і надає йому специфічної матовості, як на сливах. Віск попереджає інтенсивне випаровування води з листя.

 

    Цвіте алоє і в Аравії, і  на Кавказі, часто в оранжереях ботанічних садів і дуже рідко в любителів квітів, хоча вони ретельно притримуються правил вирощування та догляду за рослиною.

 

   

 

    А ось і квіти алоє. Із середини пучка листя виростає квіткова стрілка з китицею або мітелкою жовто-червоних  або червоногарячих трубчастих квітів. Їх запах викликає головний біль. Деякі із нас до цього часу вірять легенді, що алоє цвіте раз на сто років. Але це помилка. У нас дома, у кімнатних умовах, алоє, дійсно, цвіте досить рідко, так як йому не вистачає сприятливих умов для цвітіння: мало світла, низька температура тощо.

А в Африці, на батьківщині, воно цвіте дуже рясно.
Відомо більше 90 видів алоє, більша частина яких є мешканцями Капської землі.

 

      Якщо перейти Слонову річку й перевалити через високі-таки Кедрові гори, то на сході можна побачити плоскогір'я Карру.

    Червоне, безмовне, незвичайне. Високий вміст заліза в піску, який покриває поверхність, надає суворий та дикий вид цим місцям. Улітку земля пересихає й стає твердою, як обпалена цегла. 
  Серед червоної пустелі зрідка попадаються химерні дерева, які надають місцевості ще більш таємничий вигляд. 

     Якщо підійти ближче до цих дерев, то легко помітити, що це наші давні знайомі. Так, так. Високі (до 10 метрів у висоту), із жовтувато-бурими  тонкими стовбурами, зігнутими начебто під вагою величезних пучків товстого закрученого, як роги, сірого листя, рослини - це добре нам знайомий "столєтнік" - алоє деревовидне.

                 Сьогодні всі вітання нашій Владі.
                      З  Днем народження!

     Колючий лікар
Не менш цікава історія про алоє, котре  росте на підвіконні майже в кожній квартирі. 
   Хочу зайти здалеку.
Пустеля Карру... Хто про неї чув? Не кожному щастить побувати в Африці та ще й у її найвіддаленішій південній частині - там, де за пустелею Калахарі, за Оранжевою рікою, знаходиться Капська земля. 
Якщо проїхати морем до західної частини південного кінця континенту, то можна побачити високі вершини гірських хребтів: Столову гору з плоскою, рівною, як стіл, вершиною, а поруч Чортову та Левову гори.

     А ліворуч, далі - Мис Доброї Надії, який тягнеться від Чорних гір до самої затоки Святої Єлени.

      У гірських долинах, зрошуваних джерелами, росте велика кількість рослин з красивими, іноді дивними, квітами...

 

 

                                        

   В Європу  агаву завезли мореплавці в XVI столітті. Але вона так і не звикла до європейського клімату.
  Навіть у наукових оранжереях, де дотримуються спеціальних умов догляду, агава не цвіте.
  Якщо у вас удома є агава, виберіть для неї тепле сонячне місце, адже вона так сумує за яскравим мексиканським сонцем...

 

                            На виховній годині в 7-Б

 А так було напередодні...